Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація
Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація

Правова сторінка

20-01-2015 Особисті немайнові відносини
Особисті немайнові відносини

До особистих немайнових входять дві групи відносин: 1) особисті відносини, пов'язані з майновими (наприклад, авторські, патентні, інші види відносин інтелектуальної власності); 2) особисті відносини, не пов'язані з майновими (зокрема, право на життя, честь, таємницю кореспонденції тощо).

Особисті немайнові відносини регулюються положеннями Конституції України, Книги другої "Особисті немайнові права", Книги четвертої "Право інтелектуальної власності" ЦК України, іншими актами цивільного законодавства.

Особисті немайнові відносини, пов'язані з майновими, характерні поєднанням майнових та немайнових прав, що зумовлює обороноздатність результатів інтелектуальної діяльності, визнаних об'єктами права інтелектуальної власності. Об'єктами зазначених відносин виступають немайнові блага типу результатів творчої діяльності, здатних бути об'єктами інтелектуальної власності.

На відміну від раніше чинного ЦК 1963 р., що з усіх особистих немайнових благ визнавав і захищав лише право на честь, гідність та ділову репутацію, ЦК 2003 р. значно розширив коло відносин з приводу особистих немайнових благ, що регулюються цивільним законодавством.

Особисті немайнові відносини, не пов'язані з майновими (тобто відносини з приводу особистих немайнових благ), передбачають взаємну оцінку їх учасниками тих нематеріальних (духовних) благ, з приводу яких ці відносини складаються.

Особисті немайнові відносини виникають з приводу немайнових благ, в яких виявляються виключно індивідуальні особливості особистості чи організації шляхом виявлення та оцінки їх моральних, інших соціальних якостей.

На відміну від відносин інтелектуальної власності, які мають опосередкований економічний зміст, особисті немайнові відносини не мають як безпосереднього, так і опосередкованого економічного змісту. Об'єктом таких прав виступають немайнові блага, невід'ємні від особистості. Носіями особистих немайнових прав можуть бути фізичні та юридичні особи. Окремі з особистих немайнових прав можуть належати лише фізичним особам (йдеться про особисті права, передбачені Книгою II ЦК України). Юридичним особам також можуть належати окремі особисті немайнові права (зокрема, право на непорушність їх ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію тощо).

Наведене зумовлює особливість цієї групи відносин, яка полягає в тому, що до неї входять відносини, що зазвичай виникають у зв'язку з порушенням особистих прав, благ і свобод, що вимагає застосування цивільно-правових охоронних способів впливу.

Тому до сфери цивільно-правового регулювання можуть бути віднесені будь-які особисті немайнові відносини, встановлені цивільним законом. Неохоронювані законом особисті немайнові блага не мають цивільно-правового значення.

Чинний ЦК, на відміну від ЦК У PCP 1963 р., не поділяє особисті немайнові відносини, які входять до предмета цивільного права, на групи, що відображає позицію законодавця про те, що цивільне право регулює і особисті немайнові відносини, а не лише забезпечує охорону останніх від можливих правопорушень.

Незважаючи на законодавче визнання цих відносин сферою цивільно-правового регулювання, сформульовані в юридичній науці різні підходи до місця особистих немайнових відносин в предметі цивільного права залишаються актуальними і в сучасних умовах.

Зокрема, в радянський період в цивілістичній науці точки зору з цієї проблеми умовно поділяли на три концепції: негативну, позитивну та радикальну. Негативна концепція зводиться до того, що цивільне право регулює ті з особистих немайнових відносин, які пов'язані із майновими. Що ж стосується тих немайнових відносин, які не мають такого зв'язку із майновими, то вони або регулюються іншими галузями права, або цивільне право лише здійснює їх охорону у випадках, що прямо передбачені в законі.

Деякі прихильники цієї теорії вважають, що регулювання особистих немайнових благ проводиться лише через їх захист чи охорону.

Так, О. С. Іоффе зазначав, що відносини, які складаються з приводу немайнових благ, за своєю природою допускають лише юридичну охорону та виключають можливість їх регулювання. При цьому звертається увага на те, що термін "регулювання" вживається в цивільному законодавстві в широкому розумінні, що має на увазі також і правову охорону, а не у вузькому, коли воно обмежується лише нормуванням суспільних відносин в їх нормальному стані без спрямованості на відновлення порушених відносин.

Більш чітко ідея охоронної функції цивільного права в сфері особистих немайнових відносин сформульована в працях С.М. Братуся,. На думку зазначеного автора цивільно-правове регулювання особистих немайнових відносин побудовано як захист особистих благ від неправомірного на них посягання. Доти, поки особисті права не порушені, правовий характер відносин, що пов'язаний з їх здійсненням, взагалі не відчувається38.

Позитивна концепція особистих немайнових відносин зводиться до того, що цивільне право не лише охороняє, але й регулює особисті немайнові права, в тому числі і ті, що не пов'язані з майновими.

При цьому звертається увага на те, що негативна концепція здатна призвести до відомого приниження значення особистих немайнових прав, що не пов'язані із майновими, а також їх місця в системі цивільного законодавства. Крім того, положення цієї концепції складно застосовувати внаслідок того, що регулятивні та охоронні приписи тісно переплітаються і перебувають в нероздільній єдності, зовні не об'єктивуються у вигляді відокремленого "регулятивного" чи "охоронного" права.

Прихильники позитивної концепції вважають, що особисті немайнові відносини мають самостійну форму правового регулювання, подібні ознаки, що притаманні їм та майновим відносинам, а також специфіку цивільно-правового захисту, покликану відновлювати порушені суспільні відносини. Окрім того, підкреслюється, що не можна встановити санкцію, не встановивши права, які ця санкція покликана охороняти, та обов'язок, дотримання якого вона забезпечує, тобто не урегулювавши це відношення.

У цьому зв'язку заслуговує на увагу теза про те, що особисті немайнові відносини, не пов'язані з майновими, включаються до предмета цивільного права у зв'язку з тим, що їм притаманні властивості, які піддаються цивільно-правовому регулюванню (В. П. Грибанов).

Не менш важливе значення має обґрунтована в літературі ідея про те, що особистим немайновим відносинам притаманні такі самі ознаки, як і майновим (такими ознаками визнають юридичну рівність учасників цих відносин, їх майнову відокремленість, автономність волі (O.A. Пушкін), або - взаємо оцінювальний характер (М. Д. Єгоров).

Поширеною є точка зору, що особисті немайнові права на нематеріальні блага прирівнюються законодавцем до майнових прав за способами їх правового захисту.

Прихильники радикальної концепції вважають, що особисті немайнові права, які не пов'язані з майновими, являють собою самостійний предмет регулювання. Так, окремі автори зазначають, що ці відносини, наділені предметною єдністю, за рідким виключенням, нічого спільного не мають із відносинами, що регулюються визнаними галузями права, а тому утворюють самостійний предмет регулювання, однак виділення особистих немайнових відносин в окрему галузь права є неможливим з огляду на невелику їх питому вагу.

В сучасному вітчизняному цивільному законодавстві повною мірою знайшла відображення позитивна концепція особистих немайнових відносин. У цьому контексті заслуговує підтримки висловлена в доктрині теза про те, що цивільне право констатує наявність немайнових благ і визнає свободу індивіда визначати свою поведінку в індивідуальній життєдіяльності на свій розсуд. А звідси - регулятивна функція цивільного права щодо особистих немайнових прав полягає у формі юридичного визнання.

При цьому заслуговує підтримки теза про доцільність включення до предмета цивільного права особистих немайнових відносин незалежно від майнової самостійності їх учасників, оскільки цим відносинам непритаманний майновий субстрат, вони не можуть мати майново-грошової цінності (вартості) і не мають економіко-майнового еквівалента.

Проведений аналіз законодавства і доктрини з цих питань дає підстави для висновку про те, особисті немайнові права слід розглядати важливою гілкою вітчизняного цивільного права, яка має своїм завданням включити особисті немайнові відносини до свого предмета у повному їх обсязі, в тому числі забезпечити захист цих прав відповідними засобами цивільного права.

Солом’янське районне управління юстиції у м. Києві

Вся інформація

Яке враження на Вас справили умови для відвідувачів та процес надання адміністративної послуги?
Дуже задоволений
Задоволений
Відносно задоволений
Незадоволений