Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація
Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація

Правова сторінка

24-02-2015 Основні принципи трудового права
Основні принципи трудового права

Трудове право України як складова частина за­гальної теорії національного права, як самостійна га­лузь права має певні принципи правового регулюван­ня праці. 

Термін "принцип" ( походить від лат. ргіпсіріит — основа). Принцип — це те, що лежить в основі певної теорії науки. Принципи права — це виражені у праві вихідні нормативно-керівні начала, що характери­зують його зміст, основу, це закріплені в ньому законо­мірності суспільного життя.

Принципи правового регулювання праці можуть бути закріплені в законі ("Про зайнятість населення", "Про охорону праці"), а можуть і не закріплюватись у законі. Саме це й зумовлює різні підходи вчених-правознавців до визначення їх кількості та формулювання.

Згідно із загальною класифікацією правові принци­пи за сферою дії поділяються на три групи:

1) загально правові (законність, гуманність, демокра­тизм, рівноправність тощо), що властиві будь-якій галузі права;

2)  галузеві, що відбивають сутність конкретної га­лузі права;

3) внутрішньогалузеві, що виражають сутність кон­кретного інституту трудового права (принципи, які сприяють працевлаштуванню, винагороді за працю, розв'язанню трудових спорів тощо).

Поряд із зазначеним принципи трудового права виражають політику і мораль у галузі праці, тому значення основних принципів правового регулювання праці реально виявляється у тому, що в них:

1) закладено основу, ядро, що сприяє розвиткові всіх інститутів трудового права; визначаються шля­хи створення, реалізації та захисту норм трудо­вого законодавства. Хоча на відміну від конкрет­ної норми права принципи не мають таких еле­ментів, як гіпотеза, диспозиція і санкція, вони впливають на правову політику держави в регу­люванні праці на підприємствах незалежно від форми їх власності;

2) визначено положення суб'єктів трудового права, їх права й обов'язки, зокрема рівність і свобода в галузі праці;

3) відображено основи, що об'єднують окремі норми трудового законодавства в систему галузі праці та сприяють розвитку трудового законодавства й застосуванню норм діючого трудового права.

У сучасних умовах розвитку України формулю­вання основних принципів трудового права тісно по­в'язане, а точніше, зумовлюється змістом Кон­ституції України, КЗпП України і міжнародно-правовими актами, ратифікованими Ук­раїною.

З огляду на те, що чинні міжнародні договори, зго­да на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства Ук­раїни (ст. 9 Конституції України), в Україні визнача­ються та гарантуються права та свободи людини й громадянина відповідно до загальновизнаних принци­пів та норм міжнародного права. У ст. 1 і 3 Конституції України вказується, що Україна — соціальна і право­ва держава; права і свободи людини та їх гарантії ви­значають зміст і спрямованість діяльності держави. Усе це й зумовлює те, що політика держави повинна забезпечувати соціально-економічні права громадян як найважливіші й найжиттєвіше для них. Ці консти­туційні положення мають надати реформам соціаль­ного спрямування і "повернути їх лицем" до людини праці. Тому під час формування основних принципів трудового права слід ураховувати їх зв'язок з основ­ними трудовими правами, обов'язками та юридични­ми гарантіями для їх реалізації.

Основні принципи трудового права за спрямовані­стю умовно об'єднуються у три групи, кожна з яких випливає з таких основних джерел трудового права, як Конституція України та КЗпП України. Перша група містить принципи, що сприяють залученню до праці, забезпеченню зайнятості й раціональному ви­користанню робочої сили. Друга група об'єднує прин­ципи, спрямовані на забезпечення високого рівня умов праці й охорони трудових прав. Третя група включає принципи, що розкривають сутність вироб­ничої демократії та сприяють розвиткові особистості працівника у процесі праці.

Кожний з основних принципів трудового права (свобода праці та зайнятості, захист від безробіття, рівноправність у праці, справедлива винагорода за працю, охорона праці, право на відпочинок, професій­ну підготовку, захист трудових прав, право на вироб­ничу демократію, право роботодавця вимагати від працівника виконання обов'язку сумлінної праці тощо) належно спрямований і наповнений відповід­ним змістом. Першу групу становлять три основних принципи трудового права:

1) свобода праці й зайнятості, заборона примусової праці (ст. 43 Конституції України, ст. 5, 21, 49-4 КЗпП України);

2) право на працю, захист від безробіття, допомога у працевлаштуванні та матеріальна підтримка безробітних (ст. 43 Конституції України, ст. 2, 5, гл. III КЗпП України);

3) рівноправність у праці й зайнятості, заборона дис­кримінації в праці (ст. 24 Конституції України, ст. 2 КЗпП України).

Головним змістом зазначених основних принципів трудового права є єдність можливостей працівника отримати роботу у роботодавця будь-якої форми власності відповідно до своєї спеціальності чи профе­сії, у безпечних умовах праці, а за умови звільнення з роботи чи безробіття реалізується можливість спри­яння держави у працевлаштуванні й матеріальної підтримки тимчасово непрацюючого. Інакше кажучи, принцип забезпечення вільної праці стосується всіх суб'єктів трудового права, і головним його змістом є добровільне волевиявлення суб'єктів трудового права вступати в трудові відносини, змінювати чи припиня­ти їх, а конкретизація принципу забезпечення вільної праці відбувається в таких нормах інститутів, як пра­цевлаштування, зайнятість, трудовий договір.

Друга група основних принципів трудового права на відміну від першої, де йдеться про правове забез­печення виникнення трудових відносин, розкриває зміст тих основних принципів трудового права, що реалізуються у процесі наявності трудових відносин. До цієї групи належать такі принципи:

1) справедлива винагорода за виконану роботу. Його правове забезпечення здійснюється нормами ін­ститутів: а) оплата праці; б) гарантії і компенсації;

2) охорона праці. Правове забезпечення цього прин­ципу здійснюється нормами таких інститутів: а) трудовий договір (прийняття на роботу, пере­ведення на іншу роботу); б) охорона праці як за­гальний інститут, в тому числі як посилена охо­рона праці жінок та молоді, контроль за охороною праці;  в) норми матеріальної  відповідальності роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові в разі трудового каліцтва;

3) право на відпочинок. Правове забезпечення цьо­го принципу здійснюється нормами таких інсти­тутів: а) робочий час; б) час відпочинку; в) поєд­нання роботи з навчанням;

4) захист трудових прав. Цей принцип забезпечує­ться нормами таких інститутів: а) нагляд і кон­троль за додержанням трудового законодавства; б) повноваження профспілок і трудових колек­тивів; в) трудові спори.

До третьої групи належать такі принципи:

1) безплатної професійної підготовки, перепідготов­ки й підвищення кваліфікації. Правове забезпе­чення цього принципу здійснюється нормами та­ких інститутів: а) працевлаштування і зайня­тість населення; б) трудовий договір; в) робочий час; г) оплата праці й гарантійні виплати;

2)  виконання трудових обов'язків сторонами тру­дового   договору.   Правове  забезпечення   цього принципу здійснюється нормами таких інститу­тів:, а) трудова дисципліна; б) трудовий договір (дисциплінарні звільнення); в) матеріальна від­повідальність сторін трудового договору за запо­діяну шкоду; г) розгляд трудових спорів. 

Солом’янське районне управління юстиції у м. Києві

Вся інформація

Яке враження на Вас справили умови для відвідувачів та процес надання адміністративної послуги?
Дуже задоволений
Задоволений
Відносно задоволений
Незадоволений